Від Засновника

Igor Markin

Я завжди намагався своє життя перетворити на пригоду: тундра, Тибет, Непал, Індія, Сирія, майже усі кавказькі країни та країни Середньої Азії та й інші десятки країн Азії та Європи я відвідав свого часу як журналіст, фотограф, просто мандрівник. Після університету чотири роки мешкав і вчився у Великобританії, працював гідом у Туреччині, журналістом у Казахстані, в рекламному агентстві у Варшаві. Зараз я у теплу пору року займається туристичною діяльністю в Україні, а в холодну – сімейною психотерапією у Варшаві.

Будучи вже на той час професійним спелеологом, альпіністом, парапланеристом та водником, у 2004-му я разом ще з двома друзями вирушив до Китаю на старенькому «Запорожці». За нашою подорожжю слідкувало чимало українців, а наші мандрівні нотатки викликали чималий інтерес у читачів. В 2005-ому було видано мою книгу «Кожен день, як останній, або автостопом по Євразії».

Рафтингом я захопився мабуть з огляду на те, що врешті-решт визнав, що боюся висоти. Більше десяти років літав на паропланах, але постійно був у якомусь напружені, не міг досягнути психологічного комфорту. Тому продав свій – на той час другий - пароплан і придбав свій – на той час перший - катамаран. Проте найважливішим у моєму житті став момент народження сина, після чого увесь ризик для життя, пов'язаний із польотами просто перестав бути актуалним для мене.

Після того як намандрувався досхочу й набрався відповідного досвіду я вирішив відкрити щось своє на Україні. Мої друзі тоді якраз отримали ліцензію туроператора. Коли розпочинав цю справу п’ять років тому, рафтинг в Україні лише починав розвиватись. Я тоді одне літо якось пропрацював гідом у Туреччині. По два або три рази на тиждень виїжджав зі своїми групами на сплав у Гююклю Каньйон – неймовірне місце із чудовими умовами для рафтингу. Саме тоді ідея впровадити щось подібне й у нас намертво засіла в моїй свідомості і тепер я щасливий спостерігати, як з кожним роком рафтинг набуває все більшої популярності й на Україні.

З повагою,

Ігор Маркін